Контакти:

+38 (0552) 49-15-28
Херсон, пр. Ушакова, 16
 

Методичні рекомендації по НКС

2019 Лютий

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ ЗБОРУ Й ОБРОБКИ ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

 

У липні 2015 року вийшов наказ Міністерства культури України №548 від 27.07.2015 р. Про уповноваження українського Центру культурних досліджень на науково-методичне забезпечення реалізації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, де п.2.1. рекомендовано місцевим органам управління культури створити комісії зі збору, обробки та складання орієнтовного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини для внесення їх до відповідних списків національного та регіонального (обласного) рівня.

На даному етапі перед культпрацівниками області стоїть два взаємопов’язаних завдання. Найперше необхідно, керуючись наведеними нижче рекомендаціями, скласти орієнтовний список, або визначитись хоча б з одним із елементів нематеріальної культурної спадщини району (селища, громади).

Наступним кроком має стати оформлення одного з цих елементів за наступною схемою:

1) Підготовка статті (нарису) в публіцистичному стилі (1-2 сторінки)

2) Підбір фотоматеріалів (5-10 фотографій з підписами)

3) Створення фільму-презентації (українською мовою, 5-10 хвилин).

 

На основі цих матеріалів буде складено регіональний список елементів НКС для презентування їх широкому загалу поціновувачів народного мистецтва і традицій

В якості взірця пропонуємо ознайомитися з першим елементом в регіональному реєстрі нематеріальної культурної спадщини Харківщини – «В’язання віників на Слобожанщині». Цікаві і корисні матеріали Проекту «Нематеріальна культурна спадщина» розміщені на офіційному сайті Харківського ООМЦКМ (http://www.cultura.kh.ua/).

Загальні положення

Перед початком роботи радимо ознайомитися з Конвенцією про охорону нематеріальної культурної спадщини, яка в українському перекладі доступна на офіційному сайті Верховної ради України (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_d69). Цей документ містить основні визначення, положення та засадничі принципи діяльності в царині збереження та популяризації нематеріального культурної спадщини, якими варто послуговуватися і при організації роботи на місцевому рівні.

«Нематеріальна культурна спадщина, – йдеться в документі, – це звичаї, форми представлення і вираження, знання і навички, – а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти і культурні простори, – визнані громадами, групами і, в деяких випадках окремими особами в якості частини їх культурної спадщини».

Елемент нематеріальної культурної спадщини – це конкретний, логічно виокремлений прояв нематеріальної культури.

 

Переліки елементів складають, щоби презентувати традиції та культурне надбання тієї чи іншої спільноти, звернути увагу на проблему його збереження, заохоти до розвитку туристичну галузь.

Будь-яка культурна практика може вважатися елементом НКС, якщо вона:

а) належить до нематеріальної культурної спадщини (див. визначення вище),

б) є на даний момент «живою» (не допускається долучення практик, які побутували в давнину, проте сьогодні не відтворюються),

в) передається з покоління в покоління в родині або в гуртках, клубах за інтересами, аматорських колективах тощо,

г) є важливою частиною життя спільноти та визнається її членами як їх духовна спадщина.

Нижче наведені елементи нематеріальної культурної спадщини, що можуть бути характерні для нашого регіону. Підкреслюємо, що даний перелік є орієнтовний, наданим лише для прикладу.

1. Традиційні ремесла:

вишивання, різьблення, лозоплетіння, ковальство, гончарство, декоративний розпис, виготовлення народної іграшки та хатніх прикрас, виготовлення музичних інструментів, писанкарство;

2. Виконавські мистецтва:

гра на тому чи іншому музичному інструменті, пісенні традиції, народний театр, зокрема ляльковий, народні побутові танці;

3. Звичаї та обряди:

колядування, щедрування, дівочі ворожіння, Водохреща, Івана Купала, обжинки, вечорниці, весілля, народини, пострижини, проводи в армію, поминальна обрядовість;

4. Господарські та побутові практики:

народні традиції будівництва, дитячі ігри, народна педагогіка, народна система прогнозування погоди, народна медицина, народна астрономія, догляд за свійськими тваринами, рибальство, полювання, кулінарія.

 

Пошук елементів нематеріальної культурної спадщини та формування списку

Нематеріальна культура – продукт діяльності будь-якої спільноти: і малої, як, наприклад, сільська громада, і такої великої, як, скажімо, народ. Тому ситуація, коли елементи нематеріальної культурної спадщини повністю відсутні на тій чи іншій території, населеній людьми, неможлива в принципі. Труднощі, які можуть виникнути під час їх збору й обробки, найчастіше пов’язані з вибором кута зору та нечітким розумінням предмету. Проте їх можна легко подолати, якщо дотримуватися кількох правил:

1. Додавайте до списку лише місцеві елементи, ті, носіями яких були щонайменше три покоління місцевих мешканців. Звичаї, які були привнесені нещодавно і є частиною масової культури (наприклад, сучасні весільні), вимогам не відповідають.

2. Поширена помилка – зосередження лише на мистецьких практиках і ремеслах, тоді як елементом нематеріальної культурної спадщини може вважатися практично будь-який обряд або господарський звичай, якщо він є важливою частиною життя спільноти: випікання хліба, приготування алкогольних напоїв, місцеві традиції будівництва, поховальна обрядовість тощо.

3. Не ставте собі за мету знайти виключно унікальні культурні практики, які побутують лише у вашому селі чи районі. На етапі створення місцевих реєстрів оригінальність – не обов’язкова умова. Проте, описуючи елемент, намагайтеся все ж продемонструвати його місцеву специфіку.

4. Складаючи список, слідкуйте, аби назва елементу відображала його суть та вказувала на територію поширення (село, місто, район). Наприклад «Традиції приготування кавунового меду бекмесу на Голопристанщині».

Оформлення елементу: особливості медіа-презентації

Усі медіа-матеріали (стаття, фотографії, фільм) мають представляти історію елементу та сучасний стан його збереженості, відображати значення для спільноти, демонструвати спадковість поколінь. Логічно почати роботу з невеликої історичної розвідки та підбору архівних матеріалів. Рекомендуємо звернутися за довідкою до краєзнавчого музею, опрацювати архів районної газети. Важливим напрямком роботи є також опитування місцевих мешканців. Збираючи усні свідчення, не забувайте фіксувати, від кого і коли ви їх отримали.

Орієнтовний план статті (нарису):

1. Короткий опис елементу (Що конкретно являє собою елемент? На якій території поширений? Чи має якісь локальні особливості? Яке його місце в житті спільноти? Які основні етапи виробничого процесу (якщо йдеться про ремесло або господарську практику) чи послідовність дій (якщо мова про обряд або звичай)? Які матеріали, інструменти та інші засоби задіяні у процесі?)

2. Історія елементу (Коли і як виник? Чи існує місцева легенда про його походження? Яких змін зазнав з часом?)

3. Сучасний стан збереженості елементу (Наскільки дана культурна практика поширена нині? Хто і як задіяний у її відтворенні? Як відбувається процес передачі між поколіннями? Які заходи з популяризації елементу відбуваються в селі, місті, районі?)

4. Майбутнє елементу (Чи існує загроза його існуванню? Чим вона зумовлена? Які охоронні заходи є доцільними та бажаними для громади?)

Стаття повинна супроводжуватися ілюстративними матеріалами – 5-10 фотографій належної якості. Відбирайте різнопланові знімки: наприклад, виробничий процес та готовий виріб в інтер’єрі, портрет майстра, процес навчання ремеслу. Особливо цінними є архівні, давні фотографії, які поряд з сучасними знімками допоможуть продемонструвати давність традиції.

Фільм-презентація тривалістю 5-10 хвилин має бути присвячений одному обраному елементу, розповідати про його історію та побутування в сучасних умовах, значення в житті громади. Зверніть увагу, що основною мовою фільму (титри, закадровий текст тощо) має бути українська. Допускається використання мов національних меншин, зокрема російської, без перекладу в прямій мові героїв фільму.

Очікується, що відеоробота буде цілісним мистецьким твором, проте, враховуючи можливості кожного з районів, ми не ставимо жодних технічних чи художніх вимог, хоча наполегливо радимо звернути увагу на наступні побажання:

1. Уникайте сценічних форм репрезентації. Залежно від характеру обраного елементу надавайте перевагу зйомці на подвір’ї, у хаті, майстерні тощо. Наше завдання – зобразити культурну практику в її природному середовищі.

2. Прагніть до художньої цілісності. Для оформлення фільму використовуйте місцевий музичний матеріал (в більшості випадків перевагу варто надати народній музиці), тематичні графічні зображення.

3. Фільм повинен мати документальну цінність: доцільно максимально точно зобразити виробничий процес або перебіг обряду, за необхідністю супроводжуючи відеоряд закадровими коментарями.

4. Залучайте до зйомок місцевих мешканців різного віку, статі, суспільного стану.

Приклади елементів НКС з регіональних списків:

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ

  • «Фольклорні автентичні пісні Новомиргородщини» (м.Новомиргород)

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

  • Музично-виконавська традиція ансамблів дримбарів та трембітарів (Турківський район)
  • Народне мистецтво Яворівщини – «Яворівська іграшка» (Яворівський район)
  • Народний промисел чорнодимленої кераміки Гавареччини
  • Автентичний народний танець з Бойківщини «На бочці» (с.Бітля Турківський район)

ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ

  • Технологія виконання решетилівських технік вишивки «білим по білому»
  • Автентичне виконання техніки «ламана гілка»

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ

  • «Традиція поліського архаїчного солоспіву»
  • «Традиція гри на дудці-викрутці/колянці/ та майстерність виготовлення інструменту»
  • Обряд «Водіння Куста»
  • «Традиція виконання обрядових пісень на Сарненщині»
  • «Дрібна полька»
  • «Говірки Рівненського Полісся»
  • «Традиція ткацтва серпанкового полотна та виготовлення народного костюма» (с.Крупове Дубровицького району)
  • «Традиційна вишивка Рівненського Полісся».

СУМСЬКА ОБЛАСТЬ

  • «Кролевецькі ткані рушники» (м.Кролевець)
  • «Традиційна культура етнографічної групи «горюнів»» (межиріччя Сейму та Клевені Путивльський район)

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

  • «Борщівська чорновишита сорочка – яскравий зразок автентичної культури краю» (Борщівський район)

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

  • «В’язання віників на Слобожанщині»
  • «Весняний обряд водіння «Козла» на Слобожанщині»
  • «Лиманські віники»
  • «Слобожанська свистулька» (Валківської керамічної школи)
  • «Харківський коц»
  • «Традиції Харківського кобзарського цеху»
  • «Купала на Слобожанщині (купальська обрядовість с.Гетьманівка Шевченківського району»

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

«Культура хліба і традиції Вінничини»

«Традиція споживання сала на Вінничині»

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ

  • «Весільні пісні Херсонщини»

 

Це приклади елементів НКС, які взяті з регіональних списків до Національного реєстру. На місцевому рівні можна зупинитись на більш простіших і поширеніших видах елементів, що стосуються побуту, кулінарії, окремих промислів.

 

 

Використані матеріали Українського Центру культурних досліджень та Харківського ООМЦКМ